Що ви знаєте про Даллас? Коли мова заходить про Даллас як техаське місто, часто спершу на думку спадають ковбої, коні, піщані пустелі з кактусами, діаманти та нафтові вежі. Такі образи сформувались внаслідок історичного досвіду, культурного впливу, особистого досвіду американців, що спілкувались із жителями Далласа та підсилювались засобами масової інформації. Чи ці стереотипи правдиві, чи насправді є міфами розглянемо детальніше далі на idallas.

Всі ходять у ковбойських нарядах

Стереотипний ковбойський одяг складається з ковбойського капелюха, чоботів, бандани, шкіряних жилеток або курток, джинсів, та чапів — широких шкіряних гетрів що надягаються поверх штанів. Ці чапи захищали ноги ковбоя від укусів коня, забоїв під час падіння чи продирання крізь густі чагарники. Часто вони, як і куртка, доповнювались бахромою, яка допомогла воді стікати під час дощу, захищаючи від промокання.

Історично ковбої займались перегоном худоби з ранчо до місця продажу. Проте з появою колючого дроту, що обмежував місце випасу худоби, та розвитком залізничного транспорту потреба у ковбоях помітно знижувалась. Згодом розвиток штату Техас та збільшення населення сприяло тому, що ранчо та ринки розташовували вже не так далеко, а тому від перегонів також відмовились. А самі ковбої поступово перетворились на осілих працівників ферм, відповідно і їхній одяг трансформувався.

Сьогодні в Далласі, як і в інших містах Техасу, можна зустріти ковбойське вбрання, але скоріше на якихось святкуваннях чи особливих заходах. Ковбої тепер не переганяють худобу, а більше розважають публіку. Проте асоціації міста з ковбоями залишаються частиною культурного коду Далласа.

У Далласі найкраще барбекю

Барбекю є однією з найпопулярніших речей у Далласі, а тому стереотип є виправданим. Загалом, традиція приготування барбекю в Америці розпочалась з прибуттям перших іспанських колоністів, які й навчили смажити м’ясо на відкритому вогні. Проте в Техасі, зокрема у Далласі барбекю стало не просто їжею, а частиною культури. Тут м’ясо володіє унікальним пікантним смаком та ароматом диму. Для цього важливо правильно підібрати деревину для вогню. На барбекю смажать реберця, стейки, шашлик.

У місті є чимало гарних ресторанів, де можна скуштувати смачне барбекю з даллаським післясмаком, або ж приготувати його самостійно на природі у компанії рідних та друзів.

Перегони худоби вулицями Далласа

Стереотип з перегоном худоби у Далласі є хибним та скоріше пов’язаним із сусіднім містом Форт-Ворт, що знаходиться за 30 хвилин їзди та де худобу досі переганяють вулицями міста. Це стало гарною традицією та туристичною родзинкою міста. Щодня зранку та ввечері великих гарних бичків із довгими рогами проводять історичним районом Стокярдс. Кожна деталь цього заходу: від черевиків до капелюха ковбоя, є продуманою та відповідає історичній дійсності.

Єдиним місцем у Далласі, де можна побачити перегон худоби є парк Pioneer Plaza. Тут розташована скульптура, що зображує трьох ковбоїв та табун із сорока бичків із довгими рогами. Статуї виготовлені з бронзи та кожна є особливою, тому тут не зустрінеш двох однакових биків. Ця експозиція присвячена перегонам худоби дев’ятнадцятого століття, які відбувалися вздовж Стежки Шоуні, а також символізує дух Техасу.

У Далласі слухають лише музику кантрі

Продовжуючи тему капелюхів та чоботів, розглянемо стереотип щодо музичних уподобань жителів Далласа. Часто вважають, що в Техасі слухають лише музику кантрі, проте в різних містах штату проводяться одні з найбільших і найкращих музичних фестивалів у Сполучених Штатах, де виступають виконавці у різноманітних жанрах.

Нафтові вежі всюди

Хоча Техас славиться великою кількістю нафтових родовищ та є найбільшим нафтовидобувним штатом Сполучених Штатів (у 2022 році Техас видобув загалом 1,8 мільярда барелів), у самому місті Даллас нафтових свердловин немає.

Тому цей стереотип є міфом. А виник він скоріше за все після виходу американського телесеріалу “Даллас”, що транслювався з 1978 по 1991 рік. Він тривав 14 сезонів та був дуже популярним. Сюжет зав’язувався на історії багатої техаської родини Юінгів, що володіє нафтовою компанією та ранчо з великою рогатою худобою. Серіал “Даллас” став однією з найтриваліших драм в історії американського телебачення. Тому й не дивно, що після 357 епізодів про даллаських нафтових магнатів Даллас став асоціюватись з місцем, що є багатим на нафтові родовища.

У 2007 році серіал “Даллас” був включений до списку журналу Time “100 найкращих телешоу всіх часів”, проте правдивості в ньому не так багато.

Всі жителі Далласа живуть на ранчо, а основний вид транспорту — кінь чи великий пікап

Очевидний міф, що пов’язаний з асоціаціями із Диким Заходом та впливом кінематографа. Даллас є одним з найбільших міст у Техасі, яке швидко зростає та розвивається. Тому катання на конях залишилось в минулому, на відміну від сусіднього міста Форт-Ворт, де досі існують ранчо та справжні ковбої.

Великі пікапи дійсно можна зустріти на вулицях Далласа, проте не частіше ніж в інших американських містах.

Мільйонери з 30 тисячами доларів

“Мільйонери з 30 тисячами доларів” — крилатий вислів, яким у Далласі описують людей, які витрачають більше грошей, ніж заробляють, аби тільки справити враження заможної людини. Такі жителі Далласа (переважно чоловіки) працюють на звичайних роботах, наприклад офісним клерком чи у сфері обслуговування. 

Заробляючи близько 30 тисяч доларів, вони намагаються здаватись багатими та успішними, демонструючи це за допомогою дорогих брендових костюмів, годинників, розгульним відпочинком тощо. Проте для задоволення цих потреб їм часто доводиться брати кредити та влазити у борги.

“Техас є окремою країною”

Існує стереотип, що техасці, зокрема жителі Далласа, настільки переповнені особливим патріотизмом до свого штату, що може скластись враження, ніби вони вважають його окремою країною.

Колись Техас дійсно був незалежною країною з офіційною назвою Республіка Техас, допоки він не став 28 штатом Сполучених Штатів 29 грудня 1845 року. Крім того, велика площа, культурні відмінності та вплив медіа можуть більше підсилювати стереотип, що “Техас є окремою країною”.

Самі ж мешканці Далласа сприймають цей стереотип з гумором та використовують хіба що у жартах, але не на мітингах.

Пустельний клімат

Сам Даллас є великим містом із добре розвиненою інфраструктурою та навіть на околицях міста важко знайти пустелі. Загалом у всьому Техасі посушливі ділянки займають лиш 10% території, тому уявляти піщані ландшафти із поодинокими кактусами та перекотиполями було б неправильно. Як і той міф, що у Далласі тепло круглий рік. У місті в середньому випадає один дюйм снігу на рік та іноді бувають хуртовини. Січень є найхолоднішим місяцем та в середньому температура становить від 3°C до 14°C. Тому взимку без куртки тут не обійтись. Наприкінці весни та ранньою осінню тут йдуть дощі, іноді навіть повені.

У новорічну ніч 1978 року Даллас охопила справжня сніжна буря, внаслідок якої будинки близько 300 тисяч жителів були знеструмлені протягом двох днів. А окремі з них отримали електроенергію тільки через 10 днів. Збитки міста оцінювались у чотирнадцять мільйонів доларів. А така погода не надто характерна для пустель, чи не так?