Про Девіда Генсона говорять багато цікавих речей: хтось не боїться публікувати гучні заголовки про те, що він начебто грається з Богом, а хтось навпаки приписує йому як винахіднику надзвичайний успіх. Далі на i-dallas.
Девід Генсон займається створенням роботів. Плодами його кропіткої роботи є всесвітньовідомі роботи Софія та Айнштайн. Як генеральний директор компанії Hanson Robotics чоловік повністю присвячує своє життя тому, щоб його роботи перевершили людину та її інтелект.
Що відомо про винахідника?
Народився Девід Генсон 20 грудня 1969 року в Далласі. Навчаючись у старшій школі Хайленд-Парк, майбутній винахідник всі свої зусилля спрямовував на вивчення математики та природничих наук. Крім того, Девід обожнював малювати та читати. Особливо його увагу привертали науково-фантастичні твори Айзека Азімова та Філіпа Кіндреда Діка.
Вищу освіту Генсон також здобув у Далласі, закінчивши Техаський університет за спеціальністю інтерактивного мистецтва та інженерії. Додатково чоловік здобув освітній ступінь бакалавра з образотворчого мистецтва у Школі дизайну, кіно, анімації та відео.
Свій перший проєкт, пов’язаний з роботом, Девід Генсон реалізував ще в студентські роки. У 1995 році він створив голову людиноподібної істоти, якою можна було керувати дистанційно.
Перший у світі робот-громадянин Софія та інші
Славу Девіду Генсону принесли його неймовірні винаходи – роботи у вигляді людей. Всі вони максимально схожі на справжніх живих людей. Так, наприклад, Софія – перший у світі робот-громадянин – була створена за зовнішністю акторки Одрі Гепберн. Девід зумів передати найменші дрібниці, що зробили Софію дійсно схожою на Одрі: тонкий ніс, ідеальна шкіра, високі вилиці та яскраві очі.
Робот Софія стала частиною суспільства. Вона подорожує країнами, дає інтерв’ю, виступає перед публікою. Найдивовижніше, що Софія не просто говорить за сценарієм, вона здатна на конструктивний діалог, в якому вона сама розуміє, коли варто пожартувати, а коли висловити співчуття.
Не менш знаковою роботою Девіда Генсона став робот у вигляді голови Альберта Айнштайна. Всередині нього винахідник розмістив 32 мотори, які відповідають за міміку. Доведено, що вони виконують такі самі функції, як і 48 лицевих нервів живої людини.
Сам же винахідник не планує зупинятися на досягнутому. Відколи він певний час працював в “Діснеї”, то визначив для себе три основні риси, якими має володіти кожен його наступний робот: творчі здібності, співпереживання, співчуття. На думку Девіда Генсона, якщо ці риси об’єднати разом зі штучним інтелектом, то можна створити геніальні машини, які будуть набагато розумніші за людей.
Девід Генсон про потенціал роботів
Як і будь-яка інша людина, що знайшла справу всього свого життя, Девід Генсон запевняє, що в майбутньому людство не зможе жити без його роботів. У першу чергу винахідник приділяє увагу тому, щоб його роботи мали людиноподібну зовнішність. На його думку, це робить комунікацію між людиною та машиною максимально зручною.
До того ж Генсон впевнений, що його роботи неабияк допомагатимуть людям. Наприклад, вони зможуть виконувати обов’язки обслуговчого персоналу, охоронців, вихователів та просто приємних співрозмовників.
Не прислухатися до думки далласького винахідника дуже складно, адже схоже на те, що одного разу його слова дійсно стануть буденністю. Серед наших сучасників можна побачити те, наскільки непомітно роботи Девіда Генсона увійшли до людського життя. Творіння чоловіка вже використовують в дослідницьких та некомерційних установах по всьому світу, зокрема в Кембридзькому університеті, Женевському університеті, Пізанському університеті та в лабораторіях когнітивних наук і досліджень штучного інтелекту.